- умощений
- —————————————————————————————умо́щенийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
умощений — (вмо/щений), а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до умостити. || умо/щено (вмо/щено), безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вмощений — вмо/щування, вмо/щувати, вмо/щуватися, вму/дрений, вмудри/тися, вмудрува/ти(ся), вмудря/тися див. умощений, умощувати і т. д … Український тлумачний словник